Спіймали людожери німця, француза й українця і говорять полоненим: "ось вам на трьох троє коней, коли не навчите їх говорити - з'їмо." Робити нема чого, бере німець їжі всякої і йде в джунглі. Через місяць повертається - сам худий, кінь ледве між пальмами пролазить.
- Конику, ну скажи ж що-небудь.
- Ігго-го!
З французом та ж іст
орія - з'їли.
Українець набрав бананів, ананасів та іншої тропічних харчів, йде в джунглі, через місяць повертається - фізіономія ширше плечей, кінь ледве на ногах стоїть. Дикуни в жаху.
- Ти продукти на коня отримував?
- Отримував ...
- А чого не годував?
- Як так не годував? Кінь тільки те й робив що їв ...
Кінь:
- От свистить, от свистить ...

 

 

Козак дружбу знає: в біді коня не покидає

(козацька)

Сінним конем й солом'яним волом не далеко заїдеш

(народна)

В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою

(козацька)