А в неділю рано,

Ще сонце не сходить,

Козак молоденький,

По казармі ходить.

 

Козак молоденький

По казармі ходить,

В свого командира

Додому ся просить:

 

"Пусти, командире,

Та пусти додому,

Бо лишив дівчину

Сам не знаю кому.

 

Дуже скучилась,

Дуже змучилась,

Дівчина за мною."

 

Як буду пускати

Не тебе одного,

Скажу осідлати

Коня вороного.

 

Коня вороного,

Ще й нове сідельце

Та й поїдь додому,

Розвесели серце."

 

Їде він додому,

Став біля криниці,

Вийшла дівчинонька

Набрати водиці..

 

"Дай мені, дівчино,

Води ся напити,

Може перестану

За тебе журитись."

 

"Не журись, козаче,

Я ся не віддала,

Глянула на тебе,

Кам'яною стала."

 

 

Одружився - кажи всім, купив коня - не хвалися

(естонська)

У доброго коня верстви не довгі

(народна)

Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе

(народна)