Ой, Дніпро-ріка, круті береги,       Em Dm
Сила силу міряє.                                  Em Dm
Ой, Руська земле, далеко єси,         Em Dm
В святість твого ймення віруєм.       Em Dm

 

Попереду враг і позаду враг,
Аж земля горить під комонними;
Та у Святослава вої вибрані,
Не злякаєш їх перепонами.

 

Мусим, як один,              C Am Em
Ми до бою стати,            C Am Em
Бо чекає жона мужа,     C Am Em
А сестра — брата.          C Am E

 

Виступає князь, кінь копитом б’є
Дивиться на гридні та каже:
“Клянусь Перуном, хоч нас мало є,
Та, на що ми здатні, покажем!

 

Хто у бою впав, сорому не йме —
Вдячністю нащадки згадають;
То ж, хто заслабий, — хай зараз іде.
Підійміть хоругви — рушаєм!”

 

Коні зірвались,
У бій понеслись
Знову стала руська слава,
Стала, як колись!

 

Вдарила стріла у щит кований,
Друга враз при ній хрестом стала;
Тим щитом юнак князя заступив,
Наказ на віки було дано.

 

Хрест з стріл збережи,
У серце вложи, —
Не розітнуть тоді твого серця
Зневіри ножі.

 

У буремний час
Згадай князя глас!
Перемогу або смерть вітаймо —
Інше не для нас!

 

 

Коневі дивися на зуби, а дівчині - на руки

(норвезька)

Бігові коня перешкоджають камені, побаченню закоханих - плітки

(монгольська)

На чіїм возі везешся, того новту (пісню) тягни

(гуцульська)