А пониже гаю стоїт кінь седланий,
Сиділ на нім, сиділ, Янік мальований.

А сидит він, сидит, на листочку пише,
А його наймильша дівчатко колише.

– Ідь лем ти, Анічко, до склепу мойого,
Напий ти ся, напий винка червеного.

– А хоц би я пила з-під фіялки корінь,
Ніґда я не буду своїм дівкам ровінь.

Бо други дівочки виют сі віночки,
А я невесела готую пелюшки.

 

Примітки: перший рядок кожного куплету повторюється двічі.

 

 

Не можна одночасно на двох конях сидіти

(народна)

Якщо стану бідним, сніданок віддам коневі

(ісландська)

В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою

(козацька)