Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце мені розриває.

 

Виконавець: Борис Гмиря

Слова: Іван Франко

Музика: Микола Лисенко

Стиль: Вокал

 

Знає кобила, що віз поломила

(народна)

Бігові коня перешкоджають камені, побаченню закоханих - плітки

(монгольська)

Сінним конем й солом'яним волом не далеко заїдеш

(народна)