Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце мені розриває.

 

Виконавець: Борис Гмиря

Слова: Іван Франко

Музика: Микола Лисенко

Стиль: Вокал

 

Худого коня не виправить і вуздечка с насічкою

(народна)

Кінь - турок, холоп - мазурок, шапка - магерка, шабля - венгерка!

(польська)

Якщо стану бідним, сніданок віддам коневі

(ісландська)