Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце мені розриває.

 

Виконавець: Борис Гмиря

Слова: Іван Франко

Музика: Микола Лисенко

Стиль: Вокал

 

Байками коня не нагодуєш

(народна)

І з своїм сідлом на чужому коні не наскачешся

(народна)

Добрий кінь в бігу, що сокіл на льоту

(козацька)