Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце мені розриває.

 

Виконавець: Борис Гмиря

Слова: Іван Франко

Музика: Микола Лисенко

Стиль: Вокал

 

Додати коментар


Три цінні набутки: вродлива жінка, добрий кінь і прудкий гончак

(ірландська)

Вивісив бичачу голову у вітрині, а продає конину

(японська)

Коня кують, а жаба ногу підставляє

(народна)