Оріхове сіделечко,

В коня біла грива,

Ой поїхав козаченько,

Дорога щаслива.

 

Оріхове сіделечко,

А кінь вороненький,

Ой поїхав на Вкраїну

Козак молоденький.

 

Як виїжджав з цього села,

Низенько вклонився:

"Прощавайте, односельці,

Буду за всіх биться.

 

Не жаль мені кров пролити,

Щоб вас боронити,

Не жаль мені життя дати,

Щоб вам добре жити".

 

 

Не за те кобилу б'ють, що ряба, а за те, що везти не хоче

(народна)

Старий кінь борозни не зіпсує

(народна)

Козак дружбу знає: в біді коня не покидає

(козацька)