Небес тиха синь посіріла чомусь

Схололо гаяче обличчя Сварога

В степах відгуляла палка каламуть -

В серцях над собою важка перемога.

 

Дзвеніли стремена, курилсь шляхи

і глухо копита пилюку здіймали

До себе крізь сонце ми вчились іти

І пристрасно вітер в уста цілували...

 

Затихло. Завмерло. Забулись пісні

При вогнщі співані нами ночами

Лиш привиди коней, немов навісні

Приходять до нас сіруватими снами

 

Холодна долоня торкнеться щоки

вуздечку натягне рука - почекайте!

Дороги. Підкови. І швидкість. Степи.

Галопом. Вперед. Не шукайте. Пощайте....

 

Відьма. Учасниця кінно-спортивного табору Січ 2008

Коневі дивися на зуби, а дівчині - на руки

(норвезька)

Кобила з вовком тягалась - хвіст та грива осталась

(народна)

І дві пари коней не зрівняються з чуткою

(японська)