Козак кавалерійського полку Чорних Запорожців 1919 року

Цей підрозділ з'явився ще у 1917 році і відрізнявся як крайньою ступіню націоналізму, так і надзвичайною хоробрістю. Саме "чорношличники" (друга назва полку) спровокували конфлікт між Армією УНР і білогвардійською армією Півдня Росії в серпні 1919 року, коли війська одночасно вступили у звільнений від більшовиків Київ.

Ще взимку 1917-1918 років "чорношличники" носили одноманітне "історичне" стрій в чорно-сірих тонах і невеликі хутряні шапки з кокардами "частин смерті" у вигляді "Адамової голови" і з дуже довгими чорними шликами. За гетьмана вони були переодягнені в стандартну уніформу. Взимку 1919 року "чорним запорожцям" вдалося захопити чорне і світло-сіре сукно, з якого було пошито новий стрій, який вони мали до кінця року. Далі вже не вдалося оновлювати цю форму і "чорношличники" отримали полупартизанский вигляд.

Для додання собі більш "козацького" виду цей боєць надів довгий тканий пояс і поверх нього кавалерійський поясний ремінь (3). Він озброєний козацькою шаблею для нижніх чинів зразка 1881 на плечовий портупеї і кавалерійським револьвером, який носився ручкою вперед. Біля кавалериста Чоних Запорожців поряд військовий старшина штаба 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, 1918-1919 (1) і командир (отаман) партизанського з'єднания, 1919 (2).

 

Матеріал

 

Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе

(народна)

Бережись козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усіх боків!

(народна)

Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась

(народна)