МамелюкКінно́та (кавалерія) (від латинського caballus - кінь), рід військ, у якому для ведення бойових дій та пересування використовувались верхові коні. Вперше кіннота з'явилась як іррегулярні війська у країнах давнього сходу. Регулярна кавалерія виникла у Давній Греції. Найбільшого розвитку давня кіннота досягла у 4 ст. до Р.Х. у війську Олександра Македонського. Першими зразками важкої кавалерії були сарматські катафрактарії. Під час становлення феодалізму в Західній Європі (8-9 стт) головне значення мала лицарська кіннота. У війську Київської Русі кіннота складала значну частину княжих дружин та брала участь у більшості значних битв того часу. З появою вогнепальної зброї лицарська кіннота втратила своє значення і на перший план висунулась легка кіннота. У 17-18 стт вся кіннота поділялась на важку (кірасири), середню (драгуни, карабінери, кінні гренадери), та легку (гусари, улани, козаки). Перша світова війна відзначилась різким зниженням значення кінноти, а після Другої світової, у зв'язку з повною моторизацією армій, кіннота остаточно втратила своє військове значення і перестала існувати як род військ.

Матеріал із вільної енциклопедії Вікепедії

Гладь коня вівсом, а не батогом

(народна)

В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою

(козацька)

Козаку кінь за себе дорожче

(козацька)