Я вірю у верхову їзду для інвалідів не тільки тому,
що вона зціляє, але й тому, що людину лікує живе знаряддя,
яке володіє величезною цінністю. Кінь певною мірою
дозволяє інвалідові пережити ті самі задоволення і радість,
що мають усі вершники, які їздять винятково для задоволення.

Ліз Хартел, срібна медалістка у змаганнях з виїздки
на Олімпійських Іграх у Гельсінкі, інвалід після поліомієліту

Заняття з іпотерапії

Для дітей з ослабленим здоров'ям, інвалідів верхова їзда - це одна з можливостей подолати свій недуг, відчути себе повноцінною людиною. Оздоровча реабілітаційна та лікувальна верхова їзда - іпотерапія - допомагає таким дітям перебороти замкнутість на собі та своїй хворобі й учить спілкуватися з іншими людьми, розвиває незалежність, доступну при даному захворюванні. Розумна тварина стає посередником між хворою дитиною та навколишнім світом - батьками, однолітками. І цінність кінної терапії, зокрема, полягає в перенесенні навичок володіння своїм тілом, спілкування з тваринами, з інструктором у повсякденне життя.

Існує два напрямки лікувально-реабілітаційного впливу іпотерапії: фізична реабілітація, коли спеціально підібрані комплекси вправ тренують певні м'язи, та психологічна реабілітація, тобто корекція психоемоційної сфери.
Іпотерапія розвиває фізичну активність хворої дитини, сприяє відновленню порушених функцій, поліпшує або відновлює втрачені навички, допомагає формувати нові навички. По своїй суті лікувальна верхова їзда - це особлива форма лікувальної фізкультури, спортивним снарядом у якій виступає кінь, жива істота. При верховій їзді як ніде більше забезпечується одночасне включення в роботу практично всіх груп м'язів тіла хворої дитини. Відбувається це рефлекторно, оскільки, рухаючись разом з конем і на коні, вершник-пацієнт змушений намагатися зберегти рівновагу, аби не впасти. Таким чином, спонукаються до активності і здорові, і уражені хворобою м'язи тіла. Крім того, дитина відчуває величезне бажання сісти на коня, відчути себе вершником, перебороти страх, набути впевненості у своїх силах, проявити волю й рішучість.

Для дитини, яка страждає на психічний розлад, положення верхи на коні виявляється саме по собі вигідним, адже дорослі мама й папа знаходяться внизу, а дитина нагорі. Кінь на заняттях іпотерапією є й посередником у взаєминах фахівця і вершника, і адресатом команди, і, в свою чергу, саме покора коня показує дитині причинно-наслідкові зв'язки (я командую - кінь виконує команду). Використання методу іпотерапії в реабілітації дітей з різними порушеннями розумового розвитку зменшує почуття тривоги, сприяє досягненню самостійності. Кінь вимагає постійної уваги до себе, і за рахунок цього зростають здатності людини адаптуватися до реальності.

Є діти, поведінка яких у школі, родині відхиляється від загальноприйнятих норм - некеровані діти. Незалежно від стану інтелекту, вони почувають себе невдахами, готові до програшу. Така дитина відчуває глибоку зневіру, занепад духу, у неї трапляються напади поганого настрою. Девіантна поведінка може бути спробою привернути до себе увагу, довести собі та оточуючим власну значимість, або, навпаки, помститися за свої невдачі. Робота у стайні, утримання у порядку спорядження, участь у загальній праці дає дитині з порушенням поведінка можливість долучитися до життя команди і отримати задоволення від добре виконаної роботи.

Для дітей із затримкою психічного розвитку, інтелектуальний розвиток яких знижений і не відповідає вікові, верхова їзда - це шанс віднайти віру в себе. І, незважаючи на те, що часто ці діти незграбні, розуміння складних інструкцій у них порушене і відсутнє почуття небезпеки, вони можуть і хочуть їздити на коні, поступово наближаючись у цьому виді спорту до рівня нормальної дитини.

Розумово відсталі діти й підлітки зазнають найбільших труднощів у розумінні причинно-наслідкових відносин, їхнє мислення конкретно, їм вкрай складно перенести засвоєний досвід вирішення завдання в нові умови, вони погано розуміють мову навколишніх. У звичайному житті їх не залучають до участі в спортивних іграх, змаганнях; все їхнє життя супроводжується важким почуттям неповноцінності. Верхова їзда певною мірою компенсує цю ситуацію, дає їм можливість домагатися успіхів, подружитися з добрим, чуйним конем, причому мовне спілкування для цієї дружби не потрібно. Соціальні аспекти верхової їзди дають величезні можливості для виховання і закріплення гарних манер, учать слухатися інструктора, вживати для спілкування мову, перемагати і програвати.

Діти, які страждають аутизмом, живуть у своєму світі, відгородженому від усього зовнішнього, і не вміють повноцінно спілкуватися з навколишнім світом. Часто ці діти страждають розумовою відсталістю. Для них звичними є необґрунтовані страхи і складним - використання мови у спілкуванні. Проте такі діти охоче наслідують, займаються фізичною культурою, якщо не потрібне використання мови. Активна діяльність і багаторазове повторення рухів допоможе таким дітям позбутися страхів, відучитися від неосмислених рухів. Багато аутичних дітей потребують улюблених занять для розвитку здібностей і формування інтелекту. Верхова їзда - чудова можливість для цього.

Верхова їзда допоможе дитині при захворюванні атаксією (важке порушення координації рухів), що проявляється в нестійкій ході, треморі рук і може супроводжувати дитячий церебральний параліч, розсіяний склероз. Оскільки таке захворювання розвиває відчуття непевності, незахищеності, постійний страх упасти, дитину будуть учити переборювати страх, повільно виховуючи віру в себе.

ДЦП - важке захворювання центральної нервової системи, при якому дитині важко керувати руками і ногами, нерідко це діти зі зниженим інтелектом. Але і для дітей з нормальним інтелектом спілкування пов'язане з величезними труднощами. Навіть найпростіші рухи для дитини із ДЦП - це важка робота, набуття будь-якої навички - це величезна перемога над собою. Постійно тренуючи неслухняні м'язи, утримуючи кінцівки у певних положеннях, вершник, який страждає на ДЦП, може впоратися з багатьма марними мимовільними рухами. Якщо вершник за допомогою інструктора сяде в сідло найзручнішим для себе способом, йому буде легше керувати м'язами голови і спини, і з часом вони стануть сильніше. Дитині з ДЦП буває важко тримати гладкі поводдя, тому застосовуються поводдя з поперечками або вузлами (вузлові поводдя). А спеціальні стремена дозволять ногам не зісковзувати.

Незважаючи на загальну імунізацію, поліомієліт все ще зустрічається у світі. Ускладнення, як правило, проявляються або у вигляді повної нерухомості, або в паралізації кінцівок. Паралізовані кінцівки повністю безжиттєві, і ніякі вправи не можуть відродити м'язам втрачену силу. Верхова їзда приносить дітям з цією недугою велику користь. У ході занять не тільки зміцнюються здорові м'язи, а й задіються уражені нерухомі м'язи. Поліпшується кровообіг, внаслідок чого оздоровлюється кісткова система і шкіра.

Верхова їзда можлива навіть для дітей з порушенням зору і слуху або їхньою втратою. Тільки способи навчання у таких дітей різні: для глухих дітей ефективне використання методу наслідування, для сліпих - чіткі інструкції та багаторазове повторення. Сліпим дітям також необхідно, аби інструктор розповідав і описував те, що він бачить навкруги. Дітям з порушеннями слуху і зору важко дається самостійна діяльність, вони часто почуваються неуспішними. Верхова їзда дає таким дітям те, чого вони часто позбавлені: емоційну піднесеність, радісне хвилювання при досягненні мети.

За допомогою кваліфікованих інструкторів і спеціальних приладь верхова їзда можлива при м'язовій дистрофії, при паралічі ніг і навіть при відсутності кінцівок. Таких дітей верхова їзда особливо радує, адже вони знаходять недоступну зазвичай свободу руху. У кожної такої дитини свої проблеми, тому необхідна попередня консультація з фізіотерапевтом, який порадить, як з ними впоратися. Якщо інструктор-іпотерапевт слідуватиме рекомендаціям, вершник буде почуватися впевнено, у нього зміцніє віра у свої фізичні можливості.

І не бійтеся довіряти професіоналам: коней для занять з інвалідами відбирають дуже ретельно, а інструктори проходять серйозну підготовку. Тварини, які беруть участь в іпотерапії, не бояться шуму, лементів, різких рухів, вони абсолютно здорові, спокійні, добросерді і ніколи не заподіють шкоди вершникові.

Отже, лікувальна верхова їзда незамінна при психічних захворюваннях і при фізіологічній реабілітації хворих. При іпотерапії відбувається зміцнення і тренування м'язів тіла дитини, поліпшуються координація рухів і просторової орієнтації, психоемоційний стан дітей, підвищується рівень самооцінки особистості. Дитина вчиться контактувати з оточуючими людьми: іншими вершниками, тренером тощо. Батьки дивляться на змучену хворобою дитину по-іншому, адже вона вже не просто хвора, залежна від дорослих людинка. Ні, вона вміє управляти великою гарною твариною, а тому не безпомічна, а гідна поваги.

 

Матеріал

 

 

Додати коментар


Гори плекають сміливців, а степ - коней

(грецька)

Добрий козак баче, де отаман скаче

(козацька)

На бистрому коні женитися не їдь

(словацька)