Cвяті мученики Спевсипп, Мельовсипп і Ельовсипп

Cвяті мученики, рідні брати - близнята Спевсипп, Мельовсипп і Ельовсипп жили в II столітті в Каппадокії (пам'ять їх здійснюється 29 (16) січня). Їх імена Спевсипп, Ельовсипп і Мельовсипп означають "прискорюючий біг коня", "що жене коня" і "що доглядає коня". Брати були конюхами при храмі язичницької богині долі Немезіди.

Обернули до Христа їх бабка свята Леонілла і святий пресвітер Венігн. Брати прийняли святе Хрещення і скинули ідоли. Язичники загорілися до них лютою злістю, звідусіль зібралися начальники і стали допитувати святих братів. Спевсипп, Ельовсипп і Мелесипп сповідали Христа перед суддями і відмовилися принести жертву язичницьким богам.

Їх зв'язали по руках і ногах, повісили на дереві і розтягнули так міцно, що їх кістки стали виходити з суглобів, потім кинули зв'язаними у вогнище, але вони залишилися неушкодженими, подібно до трьох отроків у вавілонській печі, і славили Бога. Коли вогонь згас, брати сказали мучителям: «Нам дана влада перейти до Христа Бога нашого лише тоді, коли захочемо ми самі, але ми вирішили ще посміятися в цьому житті над вашим божевіллям, хоча все-таки не забаримося з'явитися на небесний бенкет». Нарешті троє братів прихилили свої коліна і, помолившись, передали Богові свої святі душі.

Тіла їх були поховані недалеко від міста, де згодом в їх честь спорудили храм, в якому здійснювалося багато чудес і зцілень.

Група цих трьох святих мучеників-вершників, за церковними переказами, входить у «полк мучеників» головну силу в битві проти диявола і слуг його на землі.

 

Дівчина любить вбрання, хлопець - коня

(тувинська)

Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась

(народна)

Можна привести коня до водопою, але неможливо примусити його пити

(англійська)