Герць

Навчання верхової їздиЦя повість вільного козацтва і їх жіноцтва на землі, де сумки три колись знайденні були посланцем до Москви. А мова йде далі про табір апробаційний крайовий, поблизу селища Гранд Бобрик в часі таборів крайових, року дві тисячі із гаком, що так скрутився як дев'ятка і про пригоди пластунів, що коней собі найняли, тож себе Герцем назвали.

Сумська земля вабить своєю тишиною і спокійним розміром життя. Вперше ступивши на неї з останньої залізної сходинки поїзду відчуваєш, що ти - в Сумах. Вокзал чимось схожий на Сімферопольський, але вже за декілька метрів починається типовий повоєнний вигляд міста і, з першого погляду впадає в очі залізнична колія, що пронизує дорожнє полотно за кілька метрів від виходу з вокзалу. Наліво глянеш - завод ім. Фрунзе, направо глянеш - завод ім. Фрунзе. Зразу думається що місто є одним великим заводом, частинами якого, як виявилось потім, є залізничне сполучення. Але не заводом одним живе місто. Хоча це вже інша історія.

Учасники табору Герць 2009

Крайовий апробаційний кінно-спортивний табір „Герць" відбудеться 8 - 23 серпня 2009 року в Черкаському районі, Черкаської області (включаючи участь у Джемборі, що відбуватиметься на Тернопільщині).

Мета табору: кінний, фізично-спортивний, духовно-моральний вишкіл юнацтва в рамках козацьких традицій і виховної програми ІІ проби УПЮ.

Завданням табору: популяризація кінного пластування, шляхом базового вивчення верхової їзди на конях; плекання козацьких традицій, шляхом фізичного і спортивного загартування юнацтва, удосконалення навичок життя в природі, вмілостей „практичного пластування" та духовного розвитку особистості шляхом духовно-моральне та історичне виховання юнацтва через ознайомлення з героїчними традиціями, історією і пам'ятками українського козацтва, козацького краю тощо.

Козак бандурист

Відбулася нарада організаторів та проводу табору Герць. Обговорено програму табору у 2010 році, склад проводу та кількісний склад учасників.

Запрошуємо долучитися всіх зацікавлених у розвитку кінного пластування і бажаючих до організації та проведення табору:

Козак на коні

Увечері, 20 лютого, після завершення засідання з’їзду відбулася чергова нарада організаторів та проводу табору Герць. Обговорено кінну програму табору у 2010 році, легенду та проведення дотаборового вишколу.

Виміри шароварНа таборі тим хто пройде базову програму можуть видаватися шаровари та вишиванка-футболка. Для виготовлення шароварів учасники мають надіслати проводу табору такі розміри:

  1. Висота (на малюнку позначено буквою «В») від підлоги до пояса (пупа);
  2. Ширина стегон (на малюнку позначено буквою «Ш») в найширшому місці.

Для виготовлення вишиванки-футболки необхідно вказати ваш розмір: М, L чи інший.

Розміри необхідно зазначати у сантиметрах (см). Інформацію із зазначенням розмірів та ім’я і прізвища слід надсилати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або есемескою на номер мобільного телефону 067 811 99 62.

 

 

Козак на коні (художник Джозеф Брандт)Особистий виряд
Загальні зауваження

1.       Виряд має бути легким, зручним і надійним.

2.       Барви виряду - однотонні, захисні (чорна, зелена, коричнева або мішана).

3.       Свої речі, по можливості, позначити ініціалами.

4.       Виряд зберігається в наплічнику. Руки мають бути вільними!

5.       Речі вміщуються у водонепроникні ємності (кульки, інше).

6.       Забороняється використання скляних та керамічних ємностей або речей.

7.       Якщо чогось немає, воно замінюється чимось подібним.

8.       Всі речі поза списком можуть бути вилучені на час табору.

9.       Провід табору перевірить наявність виряду.

Козак

СКОБ!

Запрошуємо всіх зацікавлених у розвитку кінного пластування на День пластуна-вершника і вершниці, що відбуватиметься у суботу 14 серпня 2010 р. Б. в с. Сурженці, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області в часі проведення крайового кінно-спортивного вишкільного табору Герць. Бажаючих бути учасником потрібно зголоситися референту крайового кінно-спортивного вишкільного табору Герць, розвитку кінного пластування та коменданту  табору Герць ст. пл. Роману Орищенку, ОЗО: 8 067 811 99 62.

.

Ми в бій підемоПЛАСТ

Національна Скаутська Організація України

Крайовий кінно-спортивний, вишкільний

Табір „Герць"

 

Друже /подруго!

З давніх-давен живе легенда про Січ, що існувала з віків прадавніх, є зараз і буде до кінця віку - Січ, що не належить часу і простору; Січ, яку не видно звичайному зору; Січ, яка завжди стоїть на сторожі. В усі віки вона несла в Україну мудрість через своїх посланців - запорожців, кобзарів. Час від часу скликаються звідусіль джури щоб передати вісті мудрості в Україну.

Час настав. Довбиш ударив в тулумбаси. Вибір упав на тебе. Збирайся в дорогу!

Навчання верховій їзді на таборіДля того, щоб бути заразованим на табір необхідно зголоситися.
Порядок зголошення:
1. До 1 червня — надіслати на адресу булави УПЮ:
  • заповнений бланк Зголошення на участь в таборі;
  • есе на задану в зголошенні тему;
  • копію квитанції  про сплату добровільної пожертви в розмірі 150 грн. (безповоротна вкладка, реквізити див. на бланку зголошення);
  • копію страхового полісу (термін страхування - на час проведення табору);
  • конверт, з вказаною зворотною адресою.

2. До 1 липня — отримати Запрошення на табір із завданнями учасника табору.
3. Виконати вказані у Запрошенні завдання учасника табору, зокрема, підготувати особистий таборовий виряд та медичну довідку.

Вкладка учасника табору становитиме від 250 грн. В разі невчасного подання зголошення вкладка зростає на 25 %. Такі зголошення будуть прийматись до 15 червня. Додаткову суму слід буде сплатити під час реєстрації на таборі.

Резолюція МРСК від 4-5.03.2006 р.: „МРСК стверджує, що учасниками крайових таборів мають бути перш за все пластуни та пластунки у ступені «розвідувач». МРСК забороняє участь пластунів-прихильників у крайових таборах.”

Рішення КБ УПЮ від 28.10.2006: члени станиці, що не здала звіти, не допускаються до участі у крайових заходах, зокрема у крайових таборах; питання від станиць, що не здали звіт, не розглядатимуться КБ УПЮ.

Додаткову інформацію про табори та зголошення можна завантажити тут.

Зголошення слід висилати на поштову адресу:
Пласт НСОУ, а/с 395, Київ-1, 01001;

З запитаннями звертатись по e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., ICQ: 485579050

 

Оголошення на пластовому порталі

 

 

Кам'янець-ПодільськийКам'янець-Подільський — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Колишня назва - Кам'янець.

За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем XII століття — початком XIII століття. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники з поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського. Місто було у складі Київської Русі, в XIII–XIV столітті — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. У першій половині XIV століття місто стало центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами. З другої половини XIV століття - у складі Литовсько-Руської держави; з 1430 — Польщі, з 1463 року – центр Подільського воєводства, перетворено у фортецю. У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. В 1672 році захоплений Туреччиною, в 1699 році повернений до Польщі. В 1793 році, після третього поділу Польщі, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії (1795 — 1797 роках — центр Подільського намісництва, у 1797—1917 роках — Подільської губернії). 14 березня 1914 року перший потяг прибув на станцію Кам’янець-Подільський. В 1918—1921 роках — головний центр формування військ Української Народної Республіки, 1919-03-22 — 1919-11-1920 - столиця Української Народної Республіки За радянської влади — велике промислове місто. У 1937—1941 роках — центр Кам'янець-Подільської області. З 1991 р. — у складі незалежної України.

 

Кам'яне́ць-Поді́льська фортеця

  • Кам'янець-Подільська фортецяФортеця в місті Кам'янець-Подільський складається з двох частин: 
  • Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського — Старе місто, та «материком»;
  • Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.
  • Довгий час вважалося, що Стару фортецю збудовано в другій половині 14 століття. Адже першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо в грамоті від 7(15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, де цей князь за згодою свого брата Олександра Коріатовича надає кам'янчанам право на кшталт магдебурзького та прямо зазначає, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовану в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), повторили й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тетяна Будянська (1961).
  • Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964—1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964—1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки 11—12 століттями (в обережніших версіях — кінцем 12 століття).
  • Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам'янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька Ольга Пламеницька, про дако-римські першопочатки замку, Замкового мосту та міста взагалі в 2—3 століттях наштовхнулася на досить сильну протидію істориків і археологів, зокрема Іона Винокура, Миколи Петрова.
  • Найважливішими документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у 15-16 століттях, є два його описи — 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Старжеховський перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер і архітектор Іов Претвич. Ці надзвичайно важливі документи виявив Олександр Яблоновський і оприлюднив 1880 року перший опис, а 1882 року і другий.
  • Замок має солідну будівельну історію. Навіть без дискусійного дако-римського періоду набігає, згідно з викладками Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від 11 століття до початку 19 століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду, близького до звичного нам нині, то це середина 16 століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Іова Претвича, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже півтисячоліття. Саме опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку — зрілої фортифікаційної одиниці.
  • Ось таким і бачать його сучасники.

Дочірні категорії

Надійне у коня стрімячко - ціле в бою тім'ячко

(козацька)

Кінь свині не товариш

(закарпатська)

Козаку кінь за себе дорожче

(козацька)