Герць

Золота підкова коменданта табору ГерцьКомендантом крайового кінно-спортивного вишкільного табору УПЮ "Герць" є відповідно підготовлений пластун/ка, затверджені Референтуррою кінного пластування та потверджені КБ УПЮ.

За сумлінне виконання обов'язків коменданта після проведення табору та повного звітування може уділятись відзначення "золота підковка".

"Золота підковка"  надається проводом Референтури та вирізнений нею має право носити відзнаку довічно.

Кожна золота підковка є нумерованою - проставлений номер римськими цифрами на звороті та закріплена за тим кому її надано.

 

Список комендантів табору яким надано золоту підковку:

ст. пл. Роман Орищенко, ОЗОч. І ст.пл.Роман Орищенко, ОЗО - комендант 2004, 2006, 2008, 2010 роки;

 

 

 

 

 

ст. пл. Леся Анусіна, Тіч. ІІ ст.пл. Леся Анусіна, Ті - комендант 2009 рік.

 

 

 

 

 

ст.пл. Іван Чир, ОЗОч. ІІІ ст.пл. Іван Чир, ОЗО - комендант 2011 рік.

 

 

 

 

 

Відзнака крайового кінно-спортивного вишкільного табору ГерцьПЛАСТ – НАЦІОНАЛЬНА СКАУТСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ

 

КРАЙОВИЙ  КІННО-СПОРТИВНИЙ ВИШКІЛЬНИЙ ТАБІР “ГЕРЦЬ”
email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;  тел/моб: (067)8119962,  (067) 327 80 28;

поштова адреса: а/с 18, м. Київ-71, 04071; kavaleria.org.ua/index.html

 


МЕТА ТАБОРУ «ГЕРЦЬ»: кінний, спортивний, духовний вишкіл юнацтва в рамках козацьких традицій і виховної пластової програми ІІ-ІІІ проби УПЮ.

 ЗАВДАННЯ ТАБОРУ:

־               базове вивчення верхової їзди на конях, підводі, кінне мандрівництво, змагання;

־               фізичне загартування і спортивний вишкіл юнаків на основі національного єдиноборства Спас;

־               удосконалення навичок  життя в природі, вмілостей „практичного пластування”, впоряду, вимог фізичної вправності, спортивних вмілостей;

־               духовно-моральне та історичне виховання юнацтва через ознайомлення з героїчними традиціями, історією і пам’ятками українського козацтва, тощо.

ПЕРЕДУМОВИ УЧАСТІ: вік – від 14 років, ступінь в УПЮ від – учасника/ці.

ФОРМА ТАБОРУ: мішаний – для дівчат і хлопців. Всього учасників до 38. Учасники за пластовою-козацькою традицією іменуються джурами та вершницями. Гурток підстаршини іменується старшими джурами і вершницями. Впорядниками (осавулами) виступають члени проводу. Всі учасники діляться на гуртки (десятки) до 10 осіб. На чолі десятка щодня призначається новий наказний десятник з числа десятка, щоб кожен учасник зміг набути та вдосконалити свої провідницькі здібності.

ПРОГРАМА ТАБОРУ: заняття верховою їздою, керування підводою, кінні змагання та ігри, мандрівки, вправляння з піонірки, картографії, природознавства, виживання в природі, теренові ігри та змаги і ще багато цікавого.

Табір розрахований на те, що учасник який не володіє навичками їзди верхи і ніколи не сидів на коні, поступово оволодіє базовою технікою верхової їзди та в кінці зможе здати вмілості кінної спеціалізації. Щодня під керівництвом кваліфікованих інструкторів проводяться заняття на конях. Учасники, за допомогою досвідчених вершників, набувають знань про коней, їх звички та особливості, навчаються триматися у сідлі, їздити верхи: “кроком”, “риссю”, “галопом”. Табір має на меті відродження кінного мандрівництва та козацьких традицій.

Відбувається навчання та польове встановлення таборових споруд: щогла, брама у вигляді коня (для виходу із табору - “Січі”), столи, кухня, спортивний майданчик, смуга прискорення, та інші.

Під час таборування на заняттях з літопису-історії учасники розглядають історичні події певного часу та вчаться формувати власні думки. Також на інструктажах оволодівають знаннями та вміннями в’язання вузлів, першої медичної допомоги, природоохоронної роботи, розпізнанню лікарських рослин, проведенню таборових робіт, характерництва та звитяжництва козацтва.

Окремо у програму включено заняття із національного єдиноборства Спасу, які фізично загартовують юнацтво та готують до їзди верхи.

Спів козацьких і народних пісень поєднує пластове товариство із часами козацького лицарства.

 МІСЦЕ ТАБОРУ: Табір відбувається на території де у пошуках волі українські козаки просувалися назустріч небезпеці та виборювали право бути лицарями свого народу. На цих щедрих, але й небезпечних землях вони боролися із татарами і іншими загарбниками на нашій землі. Саме тут гартувався дух козацтва, який згодом став рушійною силою у боротьбі за Українську державність.

Саме на таких місцях проводиться кінний табір (попередні роки відбувався у Черкаській і Сумській області).

СТАРШІ ПЛАСТУНИ/СЕНЙОРИ: Долучаються до організації табору, конкретних ділянок програми та розвитку кінного пластування.

ЛЕГЕНДА ТАБОРУ: час зародження козаччини, Визвольної  війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 року та подальшої боротьби козаків за українську державність.

«ГЕРЦЬ» – ТРИСТУПЕНЕВИЙ ВИШКІЛ
1. Вишкіл джур і вершниць для учасників у віці із 14 років, які розпочали здавати другу пробу та на таборі здобувають:
– Базові навички із верхової їзди, вмілість кінної спеціалізації: «Їзда верхи І», «Кавалерія І», «Догляд за кіньми І»;
– Знання із історії козаччини, життя в природі, таборовуння;
– Вишкіл таборових провідників гуртків.
2. Вишкіл старших джур і вершниць для розвідувачів у віці із 15 років, які розпочали здавати третю пробу та на таборі здобувають:
– Навички із верхової їзди, вмілість кінної спеціалізації: «Їзда верхи ІІ», «Кавалерія ІІ», «Їзда підводою ІІ», «Догляд за кіньми ІІ»;
– Знання із провідництва, розвитку малої групи-гуртка, дії в екстремальних умовах;
– Вишкіл таборових провідників: бунчужного, писаря, скарбника-господарника, начальника кухні.
3. Вишкіл інструкторів та виховників УПЮ з кінної ділянки в Пласті у віці від 17 років, які здають третю пробу або вже її здали та на таборі здобувають:
– Навички із верхової їзди, вмілості кінної спеціалізації: «Їзда верхи ІІІ», «Кавалерія ІІІ», «Їзда підводою ІІІ», «Догляд за кіньми ІІІ»;
– Знання із таборових пластових ділянок;
– вишкіл організаторів пластових таборів, ІІІ категорію інструкторства із верхової їзди при референтурі кінного пластування.

 

Молодь кожного народу мусить знати минуле і бути готовою стати гідним майбутнім.

Олександр Тисовський

 

 

Кінь

20.02.2010 р.Б. на з’їзді МРСК було прийнято та 21.02.2010 р.Б. на КПз’їзді затверджено статус крайового кінному табору Герць. Вітаємо із цією подією всіх кіннотників учасників та проводу таборів, які докладалися до підготовки і проведення герців й зробили свій внесок у ствердження цього статусу.

Бронзова підковка проводу таборуКожен член проводу табору Герць, незалежно від року проведення,  обов'язківта який сумлінно виконував свої обов'язки і діловодство, має право носити відзначку  члена проводу кінно-спортивного вишкільного табору УПЮ "Герць" - "Бронзову підковку".

"Бронзова підковка"  надається проводом Референтури та вирізнений нею має право носити відзнаку довічно.

 

 

Вирізнені бронзовою підковкою табору:

ст. пл. Марія Виноградоваст. пл. Марія Виноградова - головний інструктор з верхової їзди 2008, 2010 роки.

 

 

 

 

 

Цей розділ ще наповнюється

Франц Рубо "Запорізькі козаки атакують"ГЕРЦЬ (за українським тлумачним словником) – 1. іст. окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2. уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3. перен. Боротьба думок, поглядів тощо.

 

 

 

 

 

 

Дочірні категорії

На чіїм возі везешся, того новту (пісню) тягни

(гуцульська)

Із чужого коня й серед степу зсадять

(козацька)

Дарованому коню в зуби не заглядають

(народна)