Літопис самовидця
СКОБ!

На цій сторінці будуть подаватися новини з крайового кінно-спортивного вишкільного табору "Герць" 2010 р. Б.

Літопис веде писар Оріяна.

Оновлення будуть відбуватися кожен день: до 20.00.

Останнє оновлення станом на 11:18 год. 22 серпня 2010 р. Б.

______________________________________________________________________________________________

Приїзд проводуДень 8 серпня 2010  р.Б.

300 років тому була написана перша в світі конституція Пилипа Орлика, яка надихала покоління українців до розбудови власної держави.

І зібрались в славному місті Кам’янці-Подільському бувалі козаки та вершниці на Велику раду думати, як то бути далі та як молодих джур вишколювати.

Так почався вишкіл старших джур і вершниць.

 

Збір учасниківДень 9 серпня 2010 р.Б.

Розвиднилось хмарне небо і ясний день вже господарює. Залопотіли стяги на вітрі і залунала козацька пісня. Чимдуж мчать вершники аби закликати славне товариство козацьке.

І зібралось товариство з усієї України від Карпат до Дону. Зі степу вийшла могутня постать отамана і пролунав його наказ. І роздалось околицями грізне «Честь і слава». І почали розбудовувати табір та творити нову СІЧ поблизу с. Суржинці Хмельницької області.

 

Пробна їзда верхиДень 10 серпня 2010 р.Б.

Небосхил скрес багряними барвами. Почало світати. Заколисуючу тишу розбудив свисток бунчужного. В мить перед своїми куренями постали десятки. На Січі закипіла робота.

Пройшло перше знайомство з кіньми, сідлання та проба їзди верхи. До того ж завершується встановлення основних таборових споруд.

 

 

Перші виїздки з інструкторамиДень 11 серпня 2010 р.Б.

З самого ранку та до пізнього вечора джури та вершниці виїжджали на своїх конях зі стану. Об’їжджали навколишню територію, в тому числі ліси, ріки та цікаві поляни. Вчились їздити «ходом» та керували своїм другом конем.

Підходячи до підопічного джури розмовляли та здружувались із ним. Паралельно інші частини джур та вершниць вивчали історію еволюції кінного роду. Розглядали розвиток кавалерії в різні історичні періоди. Тулумбас скликав усіх на обід своїм ритмічним звуком. Зібравшись разом після обіду козаки нашої січі слухали у колі інструктажі правильної їзди, про догляд за кіньми та правильного поводження з цими благородними тваринами.

 

Будуємо міст через річкуВ середині дня зі справжнім козацьким запалом навчились славнозвісного козацького бою «Гопак». Також впродовж дня усі учасники розбудовували територію Січі, ставили браму та облаштовували різні місця для діяльності на таборі.

Ввечері з великою приємністю джури та вершниці пішли купатись до мальовничої змієподібної річки, яка протікає поблизу терену табору.

Після закриття дня учасники готувались до історичної ватри, на якій вони показували імпрези і вистави на тематику політичних міжнародних зв’язків Пилипа Орлика.

 

ТулумбасДень 12 серпня 2010 р.Б.

Сонце тече, річка тече, влітку на вулиці так гаряче… але то не лякає джур та вершниць, які старанно вправляються в верховій їзді, бойовому гопаку, вивчають історію України та історію розвитку кавалерії. Ось вже чути тонку мелодію струн та спів, а там чувся веселий сміх. Шалений день і шалений темп подій в таборі.

Сьогодні на Січ заїхали ревізори - вони прийняли участь в гутірках та спробували наших коней на пруткість та відчули їх характер.

Раз у раз гримить тулумбас – збирається все товариство. Десь бродить кінь-відун :) Вишкіл, загартовування характеру і сили, і лише з пострілом гармати зморені, але щасливі таборовики занурюються в дивовижний світ снів.

Рамовий порядок дняДень 13 серпня 2010 р.Б.

День за днем триває вишкіл. Вже наші джури та вершниці й на конях добре їздять і стріляють нівроку, опановують техніку фехтування та різьби.

Порадилися досвідчені козаки та вирішили, що вже час і саме цієї ясної ночі юні джури та вершниці пройшли випробування і були офіційно прийняті до товариства Січі.

 

 

ВатраДень 14 серпня 2010 р.Б.

На Січі як у вулику: рух і метушня. Вже ціль прострілена наскрізь від метких пострілів з лука; зайняття з історії розвитку кавалерії та з бойового гопаку.

Задрижала земля – то вершники промчались вже галопом.

То тут, то там жарти і сміх. А ось несподіванка! Морозиво серед спеки! Та ще й макові паляниці! То в одному дні поєднались свято Маковея з днем джур та вершниць.

… грайливий вогник бігає по дровах, лунають пісні… весело та не дуже – про волю, про державу… десь в листі заплутався вітер… чути цвіркунів…

ОрденДень 15 серпня 2010 р.Б.

До козаків гінці принесли вісті-запрошення на день народження Ордену Залізної Остроги. Прийняли джури та вершниці запрошення та дружно прийшли привітати іменинників. Смачним же було частування кавунами,динями та іншими наїдками..… горять свічки, відчувається запахладану… чути шепіт:… Боже, пошли їй талану… Боже, Україну збережи…» … кажуть, віри хибної не буває, - вона є, або її немає.

Приїздили гості звідусіль та вітали джур і вершниць. Сьогодні день свята кінотників. Товариство швидко освоює верхову їзду та вміло вправляється із кіньми.

 

Герць у Кам'янець-Подільській фортеціА далі мандрівка до фортеці. Ось вона велечава подільська твердиня. Збереглася до наших днів, як нагадування про дні боїв і захисту рідної землі від чужинців. Сторожові вежі, вали нагадують нам про ті давні часи.

А потім відпочинок біля річки… неділя ж, все таки :)

 

 

 

Головний інструктор із верхової їзди Вовчиха джигітуєДень 16 серпня 2010 р. Б.

Вельмишановний, найчарівніша, наймудріший, ясновельможний… так, сьогодні в нас день красномовства. Навколо сама ґречність та шляхетність. А молоді джури та вершниці все вправляються рубки (битви) шашками, їзди верхи, гопаку. Хтось ганяє по полю з м’ячем, а он ген йдуть справжні стрільці з луками та сагайдаками!  Вже й в ложкарстві є перші ластівки: ложки, знаряддя для кухні, гребінці. Гарні ж які! Хоч зараз на ярмарок неси! Ну як не тішитись такими успіхами?! Хтось з чергових наголосив товариству: «Вперед, до своєї вершини! Вперед, на свій Еверест!»

Отак непомітно настав «екватор» …

 

Біля десяткового прапорцяДень 17 серпня 2010 р. Б.

Якось все звично і незвично водночас… всі стали такими рідними, що вже і не уявляєш життя один без одного - без похропування сусіда в наметі, без обляпаних кашею шароварів, без жартів старшини. Навіть знайдене кошенятко стало рідним – тепер воно носить горде ім’я «Скоб».

Новими та несподіваними стали гутірки зі знахарства та відунства. Джури та вершниці вивчали рослини та їх дію, а також заглиблювались в свій внутрішній світ.

 

Турнір із володіння шаблею (шашкою)День 18 серпня 2010 р. Б.

Шашки, вирізані в попередні дні вже стали звичними для рук і підготовка до змагань почалась. Окрім цього наші майбутні характерники смакували різні дари природи, які в звичайному житті ніколи би не скоштували: мурахи, коники-стрибунці та жаби.

Навіть коли ввечері падав дощ, Січ не засмутилась – всі разом почали співати та танцювати, закликаючи сонце. На диво, магічна сила наших характерників розігнала страшні хмари, та сонце знову засяяло на небозводі.

 

Провід на коняхДень 19 серпня 2010 р. Б.

Величне сонце викочувалось на небокрай, зігріваючи своїм промінням холодну землю, щоб почався новий день – світле свято Спаса. На таборі  почався день французької мови, у знак пам’яті за Пилипом Орликом. Навколо зазвучали витончені слова та фрази. Мерсі, оревуар…  До обіду з святкової літургії повернулись друг Булавка та подруга Веснянка. Святковий обід був повний духовного піднесення та освячених яблук. В часі після гопаку відбулось відважне дійство – шкарпеткові бої.

З останніми проміннями сонця на таборі запалахкотіла співоча ватра… нічна тиша…

 

Здача вмілості Кавалерія - стрільба з лука на коніДень 20 серпня 2010 р. Б.

Напевно на табір ніхто не попадає, бо його охороняє холод… Він тихенько підкрався та оселився на всьому терені тому, щоб надати нам сил наказний десяток зготував для товариства цілющий чай. І набравшись нових сил, рушило січове товариство у новий день вершити свої діла.

Заняття з характернитства та стрільби з лука. А далі все закрутилося… Несподіваний перекус з впольованих у сусідньому селі селі кавунів і паштетів з обозу турецького хана, що проїжджав вчора біля нашого табору став справжнім духовним святом. Раптом на табір завітала весільна карета.  Джурвершниці худко ввібрались у вишиванки і почалася справжня феєрія. Закосичені різнобарвними стрічками коні, щасливі молодята радісні обличчя хлопців та дівчат, весільні пісні та жарти.

Вирізання ложокВажко, як чумацька валка, закочувалось за небокрай жовтогаряче сонце, тягнучи як магніт за собою повіки та боровиків, але знайшлись відважні духом, які пробували свого щастя при здачі вмілості 2 пера… темний ліс...

 

 

 

 

Наше січове товариствоДень 21 серпня 2010 р. Б.

Сьогодні завершується здавання всіх вмілостей та йде підготовка до ватри. Джури і вершниці здавали кавалерію практичні точки зокрема вцілити з лука сидячі на коні в мішень. Не все виходило одразу та всі із цим справилися.

Останній раз за табір ми сідлали коней та підїхавши до табору проводили фотографування. Відбувалося прощання із кіньми та місцем табору. Завтра в цій годині ми вже роз'їзджатимемося.

Традиційно ватра була у формі підкови. Пісні, спогади та та обговорення найвражаючих подій табору.

 

Закриття табору, вручення посвідок, відзнакДень 22 серпня 2010 р. Б.

Збираємо табір та готуємося до від'їзду. Сьогодні останній день.

Закриття табору, вручення посвідок та відзначок. Зняття із брами напису "Герць", який передається із року в рік від самого першого кінного табору. Двома колонами відїздимо до Кам'янця - Подільського та роз'їздипмося по домівках.

Але в кожного із нас у серці залишиться іскринка таборової ватри - січового вітру та запалу товариства.

Будемо очікувати на нові зустрічі на кінних вишколах та таборах.

 

 

 


Кобила з вовком тягалась - хвіст та грива осталась

(народна)

І дві пари коней не зрівняються з чуткою

(японська)

Коня кують, а жаба ногу підставляє

(народна)