Перша виїздка12 серпня
З давніх-давен живе легенда про Січ, що існувала з віків прадавніх. Є зараз і буде до кінця віку – Січ, що не належить часу і простору. Січ, яку не видно звичайному зору. Січ, яка завжди стоїть на сторожі.

В усі віки вони несла в Україну мудрість через своїх посланців-запорожців. Час від часу скликають звідусіль джури, щоб передати вісті мудрості в Україну. Час настав. Довбуш ударив в тулумбаси.

Вже четвертий день пластуни-побратими  таборують на просякнутій козацькою історією Черкаській землі. Дехто з учасників за такий короткий час вже пустився в рись на свому вірному товаришу – коні (як-от на фото). Сонце обіймає нас своїм теплом, даруючи радість учасникам табору.

інформацію та фото надіслала
Ксеня Міржва

Верхи16 серпня
Ну от, браття, вже минув екватор на таборі, вже й відсвяткували день народження ОЗО. Джури і вершниці, не дивлячись на безжальну спеку, все ж таки насолоджуються таборовим життям.

Дехто з учасників відчув вітер у вухах і зміг розправити крила в галопі. Учасники з успіхом оволодівають знаннями з бойового гопака (на фото), відунства, знахарства та багато іншого (теж на фото :)).

інформацію та фото надіслала
Ксеня Міржва
.

Сінним конем й солом'яним волом не далеко заїдеш

(народна)

Не можна одночасно на двох конях сидіти

(народна)

Гладь коня вівсом, а не батогом!

(народна)